Гарненькі бісерні штучки | Beaded jewelry by Annette

Гарно, чи не так?)) Ось і в мене виникла така думка, коли вперше побачила джгут цього виду. Але спробувати й собі створити такий перешкоджала думка, що не вийде з'єднати два червоні джгутики і зробити власне сам вузол - жозефіну. Довго не бралась за це, треба було ще трохи практики, але, як кажуть, цей день настав)) Перша "Жозефіна" вийшла досить-таки красивою і, сподіваюсь, не останньою)   

На просторах інтернету все важче й важче знайти якусь оригінальну й неповторну схему для непересічної прикраси. Значно більше якихось простих, нудних і нецікавих. Та все ж мені це інколи вдається :) Ось і цього разу пощастило знайти  неперевершений український мотив на чорному тлі, знайомий мені ще з дитинства (пам'ятаю, в моєї бабусі колись була дерев'яна ложка із саме таким розписом - червоно-жовто-зелене по чорному, а в центрі - красива казкова жар-птиця). Сережки для комплекту вже традиційно розробляла сама, і так вийшло, що схема кульки лягла в основу створення оригінального намиста у такому ж стилі. Але це вже тема зовсім іншої публікації. Дочекайтеся :)

Це намисто - моя любов із перших хвилин його створення, тому рука не піднялася продати її :) А залишитися у колекції моїх особистих  хендмейд-прикрас щастить далеко не кожному виготовленому мною виробу. Ще один плюс - таке намисто не потребує великих витрат часу чи матеріалів, тому носити його у два рази приємніше))

Кулони - це моя давня любов) причому найрізноманітніших форм, розмірів, кольорів та відтінків. От так і з цим красивим ажурним кулоном у формі серця - побачила і вирішила, що він мій) І незважаючи на те що ця прикраса не вимагає супер-майстерності, в підсумку вийшло дуже красиво!

Вогняний червоний надихає :) Чергова варіація на тему червоного кольору в прикрасах і ще одне традиційне поєднання його із чорним, але цього разу в іншому компонуванні, матеріалах та формах. 

Чорно-біла прикраса - це завжди актуально,  якою б примхливою не була мода певного часу. Тому черговий джгутик я вирішила зробити саме таким - класично стриманим та елегантним. Він підійде як для робочого образу, так і для чогось особливого і святкового.   

Вже напевно стало традицією для мене поєднувати  філологічні й бісерні уподобання, бо цього разу на назву нового комплекту надихнув Стендаль)) Загалом можу сказати, що це один із небагатьох комплектів, який  повністю задовольняє усі мої, сказати б, творчі вимоги, бо не завжди мої вироби виходять такими, як я ставлю собі за мету. Джгут зроблений за схемою з інтернету, а схему для сережок довелося розробляти самій. Результатом задоволена і наповнена натхненням творити!   

Починаючи роботу над цією прикрасою, я дуже сумнівалась у хорошому результаті, але виконувалась вона на особисте замовлення, тому, як кажуть, тут не посперечаєшся. Непевність у тому, що ж із цього вийде, зберігалась майже до кінця роботи, але коли я зробила примірку готового виробу - все, якщо могла б - не віддала)) Тому одразу ж вирішила створити щось подібне для себе, але, як відомо - чоботар сам босий ходить, ось так і зі мною)) А поки насолоджуюсь лише світлинами чудового монохромного намиста і мрію про таке ж своє)

Надворі все ще холодно, й інколи хочеться додати теплих карамельних ноток до свого образу, щоб стало трошечки тепліше :) У такому випадку красивий медово-молочний джгутик буде дуже доречним, адже він оригінальний, симпатичний, із чудово підібраною кольоровою палітрою, врешті - додає настрою в ці останні січневі морозні дні) 

Ось і настав Новий рік, а за ним поспішає Різдво Христове, весела коляда й січневі морози. Панує святкова атмосфера, незвичайні емоції та передчуття різдвяного дива) Українське Різдво завжди урочисте, мелодійне й радісне! А ще воно завжди асоціюється у мене з великою квітчастою хусткою, якою запиналися дівчата-колядниці, та неодмінно - вишиванкою. Нашою, традиційною червоно-чорною. А до неї - маленька сучасна деталь, красивий автентичний бісерний джгутик в таких же тонах та зі звичним візерунком. Геометричні елементи в українській вишивці здавна були найрізноманітнішими, але найчастіше вишивали ромби (дзвунки, як кажуть бойки). Ромб - прадавній символ землі, родючості, життя. Ось чому натхнення варто черпати не лише із сучасних, але й із давніх джерел)

Скільки людей - стільки й смаків. Я чомусь завжди любила класику - чорно-біле у всьому: в одязі, аксесуарах, навіть в інтер'єрах :) крім того, що ця кольорова гама має свій стиль і певний шарм, вона ще й дуже практична, що для мене як козерога за знаком зодіаку дуже важливо!) Але, безумовно, практичне зовсім не мусить бути некрасивим! Тому пропоную до уваги ось таку гарненьку й практичну штучку) P. S. Очевидно, що крім мене, є ще багато панянок, які поділять мої смаки, оскільки це намисто не пролежало на крамничній полиці й двох днів:)

Зима - час магії, чудес і віри в диво! А ще це пора святкувань і карнавалів. Тому пропоную доречний аксесуар для красивого вечірнього образу - намисто, легке, як пилинка й сяйливе, як небо новорічної ночі!

Ось і настав час красивих кольорів пізнього літа, яке незабаром перейде у прозору ранню осінь. Під впливом такого настрою з'явився жгутик і сережки зі смородиновим орнаментом - набір, шо ідеально підходить до красивої української вишиванки.

Одного разу на просторах Pinterest я побачила цікаву й оригінальну ідею - сережки зі швензами у формі серця. Мені це настільки сподобалось, що вирішила відтворити, але у своєму стилі - поєднати із бісерними кульками. Єдина проблема - готових швенз-сердечок у магазині фурнітури не було, та я й не впевнена, що десь взагалі б знайшла їх. Тому лишався єдиний вихід: вчитися техніки wire wrap, тобто створювати необхідні частинки прикрас зі спеціального дроту. Як на мене, перша спроба - непогана:)

Ще одна чудова новинка :) Намисто, виконане у класичному поєднанні червоного і чорного - справді чудова прикраса для довершення святкового образу. Одна деталь: намисто досить фактурне, яскраве й помітне, тому варто зробити акцент саме на ньому, не використовуючи надто багато інших прикрас.  Насолоджуймось літом і яскравими враженнями)

Черговий жгут від мене) Зроблений за схемою від НаталиКа, схемку цю можна легко знайти в інтернеті. Правда, замість сірого кольору в моєму жгуті мав бути бежево-коричневий, але оскільки такого в мене не знайшлося, то із сірим теж виглядає красиво)

Другий за порядком досвід обв'язування кульки-оливки - вийшло  досить-таки непогано :) Але цього разу схемка складніша (якщо зацікавить, думаю, ви зможете легко знайти її в мережі - саме звідти я її взяла. Автор, на жаль, невідомий).

Черговий результат мого натхнення - чудові сережки, які вдало довершать вечірній образ і підійдуть практично до будь-якої святкової сукні. Завдяки чеським скляним бусинам сережки неймовірно красиво сяють під променями світла, тож найближчим часом планую презентувати їх широкому загалові:)

Цього разу захотілося зробити щось просте й витончене, а оскільки в моєму житті є дві головні пристрасті - книги й створення прикрас, - вони інколи переплітаються (шанувальники Фіцджеральда зрозуміють:) Вийшов нескладний у виконанні й надзвичайно красивий кулон, який може прикрасити як вечірній, так і повсякденний образ. Родзинка прикраси - металева підвіска у вигляді чорної троянди. Як ви вже встигли помітити, цей образ/мотив/візерунок мені до душі:)

Золотистий/чорний - шляхетне поєднання, найбільш вигідна комбінація кольорів для прикрас. А виконання бусин бароко у цих тонах дало дуже гарний підсумок - витончений комплект прикрас. Довге намисто та сережки з бусинами бароко  найбільше пасуватимуть до ошатної вечірньої сукні або ж до іншого святкового образу. Будьте чарівними:)